Угода століття або жарт? Навіщо Трамп «розмістив» хмарочос зі своїм ім’ям на фото Гренландії

Напередодні зустрічі президента США Дональда Трампа з прем’єр-міністром Данії Метте Фредеріксен в пресу просочилася інформація про нібито наявні у глави Штатів плани з придбання Гренландії.

Пізніше інформацію підтвердили в адміністрації, а також сам президент, який назвав свій інтерес «стратегічним». Влада Данії висловила надію на те, що він пожартував, оскільки така пропозиція їм видається абсурдною.

У відповідь Дональд Трамп опублікував у Твіттері фотоколаж з підписом «Я обіцяю не робити цього в Гренландії».

Навіщо США Гренландія?

Найбільший в світі острів, вочевидь, зацікавив США у зв’язку з суперництвом, що розгортається в Арктиці, а також як багатий природними ресурсами регіон. При цьому Штати вже пропонували данцям продати їм Гренландію — в 1946 році при Гаррі Трумені за неї давали $100 млн. Пізніше це питання знову вивчалося Держдепом.

Для США розширення території за рахунок покупки земель у інших держав було нормою в XIX столітті, адже саме таким чином вони обзавелися Луїзіаною (за $15 млн землі були куплені у Франції в 1803 році); Новою Мексикою, Техасом, частиною Арізони і Верхньої Каліфорнії (в 1848 році їх змушена була віддати за $15 млн Мексика); південною частиною штатів Арізона і Нью-Мексико (за $10 млн у Мексики в 1853 році); Флоридою (в 1819 році її «примусово» викупили у Іспанії за $5 млн); Аляскою (Росія отримала за неї в 1867 році $7,2 млн) і Філіппінами (в 1898 році Іспанії заплатили за них $20 млн). У XX столітті у Данії були куплені Віргінські острови за $25 млн. До речі, визнання за датчанами прав на Гренландію тоді стало частиною угоди.

Навіщо Гренландія Трампу?


Крім вже згадуваних «стратегічних» інтересів США, нинішній президент, мабуть, скучив за операціями і продажем нерухомості. Як він заявив під час недавньої конференції NAR, серед ріелторів він відчуває себе своїм серед своїх.

На користь цього припущення говорить коментар економічного радника Трампа Ларрі Кудлоу, який нагадав про те, що президент «дещо розуміє» в операціях з нерухомістю.