Представники українського бізнесу звернулися до влади щодо карантинних заходів

Керівники низки бізнес-асоціації підписали відкрите звернення від представників бізнесу до влади щодо карантинних заходів. Вони пропонують перейти від тотальних заборон до ризикоорієнтовних заходів. Повернутись до роботи із дотриманням заходів безпеки.

Текст опублікувала Національна платформа малого та середнього бізнесу

Звернення українського бізнесу до влади щодо карантинних заходів

Ми, представники українського бізнесу з усіх регіонів України, звертаємось до Кабінету Міністрів України та Верховної Ради України щодо невідкладних заходів із подолання економічної кризи та необхідності зміни моделі тотальних та вбивчих для бізнесу карантинних заходів на ризикоорієнтовані.

Безумовно, людське життя є найвищою цінністю! Але треба зважати на те, що масові звільнення, які вже відбуваються, банкрутства, падіння економіки теж мають свою ціну, вимірювану у людських життях. Українські громадяни, чий добробут вже сильно погіршився, обґрунтовано бояться краху сімейного бюджету, передчасних смертей від хвороб, пов’язаних із бідністю та стресом, нестачі коштів на лікування, нормальне харчування та здоровий спосіб життя, зростання злочинності, суїцидів тощо.

Жорсткі карантинні заходи суттєво поглиблюють економічну кризу країни. Сотні тисяч підприємств та підприємців зупинили роботу, більше 3 мільйонів працівників відправлені у відпустки за власний кошт та більше одного мільйона вже втратили роботу. 

Представники бізнес–об’єднань пропонують терміново, на початку травня, реалізувати наступні кроки:

  1. Внести низку змін до Постанови КМУ від 11 березня 2020 р. № 211, зокрема:

Пункт 2 підпункт 3 пропонується викласти у такій редакції: Заборонити: з 00 год. 01 хв. 17 березня 2020 р. до завершення карантину роботу суб’єктів господарювання, яка передбачає приймання відвідувачів, а саме: закладів громадського харчування (ресторани, кафе, їдальні), окрім відкритих майданчиків цих закладів, закладів розважальної діяльності, фітнес-центрів, закладів культури.

Заборона не розповсюджується на суб’єктів господарювання, які здійснюють торговельне та побутове обслуговування населення, надають послуги поштового зв’язку, послуги з охорони та безпеки, послуги з технічного обслуговування інженерних систем та мереж, медичні послуги, у т. ч. послуги з медичної діагностики, пунктів видачі товарів та доставки, проведення кіно- та відеозйомки, в тому числі в приміщеннях, діяльність яких обмежується, за умови, що вони забезпечили для своїх працівників та відвідувачів безпечні умови перебування у приміщеннях здійснення господарської діяльності.

Безпечними умовами є:

  • забезпечення контролю кількості відвідувачів, які одночасно знаходяться в приміщенні;
  • недопущення перебування в приміщенні кількості людей, яка перевищує розрахункову кількість 3 кв. м. приміщення на одну людину;
  • забезпечення дотримання в приміщеннях відстані між відвідувачами не менше, ніж 1,5 метра;
  • забезпечення працівників належними засобами індивідуального захисту;
  • обробка поверхонь у приміщенні за допомогою дезінфікуючих засобів не рідше, ніж 1 раз на 2 години.

Умови безпеки мають бути однаковими для всіх суб’єктів підприємницької діяльності.

Також Постановою №211 передбачити дозвіл роботи з 12 травня для міського, приміського та міжміського громадського транспорту, метрополітену – за умов виконання заходів безпеки, дозвіл на роботу продовольчих та непродовольчих ринків тощо. 

  1. Припинити політику “залякування”, яка все ще продовжується у ЗМІ від низки представників влади. Інформація від МОЗ надається однобічно, що призводить до викривлення сприйняття громадянами України поточної ситуації. 

З початку травня перейти до більш зваженої стратегії, зокрема: а) інформування про ключові правила поведінки, які зменшують ймовірність зараження; б) надавати населенню інформацію щодо справжнього рівня смертності від вірусу (IFR) у країнах світу, який вже визначили провідні світові вчені (Оксфорд, Стенфорд тощо); в) надавати оперативну інформацію про завантаженість медичної системи України (у %); г) статистику про інфікування та смертність від нового віруса надавати у ЗМІ разом із статистикою захворювань та смертей від інших хвороб в Україні за місяць. (Для прикладу – за місяць від раку в Україні загинуло 7040 осіб, від серцевих хвороб – 36341, від туберкульозу – 309, від СНІДу – 295 тощо)

Переход до зваженої комунікаційної політики необхідний, щоб люди мали можливість отримати достатню інформацію про новий вірус, про необхідні заходи безпеки і робити свідомий вибір щодо своєї роботи, відпочинку, лікування тощо

  1. Забезпечити необхідні організаційні заходи для переходу до повноцінної ризик-орієнтованої моделі карантинних заходів на заміну поточній тотальній:
  • забезпечити широке тестування визначених груп ризику та ізоляцію інфікованих;
  • забезпечити посилений контроль за інфікованими на самоізоляції за допомогою електронних засобів;
  • забезпечити  допомогу та додатковий соціальний захист осіб похилого віку з групи ризику;
  • запровадити точкові обмеження громадського транспорту для ризикових категорій громадян – зокрема, і шляхом скасування пільг для ризикових груп, замість тотальних заборон;
  • забезпечити оснащення медзакладів та захист медичних працівників;
  • посилити функцію держави у епіднагляді, забезпечити проведення дозорного епідемічного нагляду по всій території України;
  • спільно з Національною службою здоров’я України визначити порядок надання та перелік послуг, які можуть надаватися первинною ланкою медичної допомоги щодо профілактики, виявлення, діагностики та лікування нового вірусу;
  • перейти від заборони діяльності широкого сегменту бізнесу до заборони виключно окремих секторів, які передбачають великі скупчення людей.
  1. Мінімізувати збитки бізнесу, які вже нанесені та сприяти виходу з кризи
  • Знизити податкове навантаження для найбільш соціально незахищених верств населення та працівників. Тимчасово, на два квартали, зробити сплату ЄСВ добровільною для всіх видів бізнесу, за згоди працівника та роботодавця.
  • Для підприємств, які безпосередньо постраждали внаслідок обмежувальних рішень влади, пов’язаних із карантинними заходами, – звільнити такі підприємства  від сплати всіх податків та зборів за цей період, а також звільнити від плати за землю та нерухоме майно у 2020 році.
  • Зосередити увагу на малому та мікробізнесі, який найбільше постраждав від заборон та кризи – скасувати необхідність обов’язкової сплати ЄСВ для ФОПів протягом  2020 року, залишивши для них можливість сплачувати ЄСВ виключно за бажанням, із відповідним врахуванням у стаж тільки у випадку сплати внеску.
  • Позбавити мікробізнес зайвого навантаження – звільнити від обов’язкової сплати ЄСВ ФОПів-сумісників та ФОПів, які тимчасово не провадять діяльність. 
  • Скасувати тотальну фіскалізацію 2 та 3 груп платників єдиного податку на спрощеній системі оподаткування, замінивши її на фіскалізацію виключно не малого бізнесу, який потенційно може вийти за межі лімітів єдиного податку спрощеної системи та ухилятись від сплати податків. 
  • Продовжити на 2021 рік можливість органів місцевого самоврядування приймати рішення про внесення змін до прийнятого рішення про встановлення місцевих податків та/або зборів щодо зменшення ставок єдиного податку.
  • Розширити кредитні програми для МСБ, надавати безвідсоткові (або під кілька відсотків) кредити бізнесу, спростити процедури отримання. 

Підписанти (бізнес-асоціації): 

Борис Емельдеш, президент Всеукраїнської професійної асоціації підприємців
Євгенія Яцута, Голова Асоціації кіноіндустрії України
Іванна Хіцінська, директор Асоціації рекламних продакшенів України
Анатолій Долинний, президент Української федерації індустрії безпеки
Олег Лощилін, Голова Всеукраїнського Об’єднання спеціалістів безпеки
Надія Бедричук, керівник Асоціації прямого продажу
Андрій Кривонос, голова директорату Асоціації франчайзингу
Олексій Павленко, директор Асоціації “Автоперевізники Київщини”
Світлана Іченська, координатор Коаліції МСБ Сумської області
Руслан Соболь, Голова Асоціації власників малого та середнього бізнесу
Тетяна Рудненко, Голова Правління ABMD
Вікторія Черкач, керівник Асоціації імпортерів та дилерів автокомпонентів
Валерій Скрипник, генеральний директор Української асоціації виробників і дистриб’юторів ветеринарних препаратів та кормових добавок
Микола Ганул, Голова Правління Національної організації роздрібної торгівлі (НОРТ)
Ганна Стрикун, Голова ГС “Національна платформа малого та середнього бізнесу”
Андрій Панасюк, керівник Асоціації товаро-грошового обігу
Катерина Штеренберг, керівник Української Міжнародної Бізнес Асоціації
Олександр Чумак, президент “Асоціація приватних роботодавців”