Верховна Рада 10 вересня у другому читанні ухвалила законопроєкт №3427, що запроваджує поняття «дискримінаційна реклама» та «дискримінаційна реклама за ознакою статі» і вводить відповідальність за подібні матеріали.
Що таке дискримінаційна реклама
«Дискримінаційна реклама – це реклама, яка вміщує чи використовує твердження та/або зображення, які є дискримінаційними за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, віку, інвалідності, етнічного та соціального походження, громадянства, сімейного та майнового стану, місця проживання, мовними або іншими ознаками щодо особи та/або групи осіб, а також такі, що дискредитують товари інших осіб».
Що таке дискримінаційна реклама за ознакою статі
«Дискримінаційна реклама за ознакою статі – реклама, яка: містить твердження та/або зображення про інтелектуальну, фізичну, соціальну чи іншого виду перевагу однієї статі над іншою, та/або про стереотипність ролі чоловіка та жінки, що обмежує свободу життєвого вибору людини; принижує гідність людини за ознакою статі; демонструє насильство за ознакою статі; містить зображення тіла людини (частини тіла) виключно як сексуального об’єкту з метою привернення уваги споживача, та/або натяки (слова, звуки, зображення) на сексуальні стосунки, що не мають прямого відношення до рекламованого продукту чи способу його споживання».
Наприклад, дискримінаційним вважатиметься зображення оголеного тіла (частини тіла) в рекламі, якщо така поява недоречна. Скоріше за все це правило стосуватиметься і реклами нерухомості. Ось таке відео з танцем точно створило б проблеми рекламодавцю.
За дискримінацію за ознакою статі рекламодавцю доведеться сплатити штраф у десять мінімальних зарплат, тобто 60 000 гривень.
Більшість українців негативно ставляться до сексистської реклами
Нещодавнє дослідження Представництва Фонду ім. Фрідріха Еберта ставлення населення України до дискримінаційної за ознакою статі реклами виявило, що 70% жінок і 57% чоловіків відверто негативно ставляться до нав’язування стереотипів у рекламі. І це при тому, що гендерні стереотипи виявлено в майже 50% респондентів.
Ще цікаві висновки:
- Сексистська реклама не призводить до запам’ятовування бренду, а також відволікає увагу від об’єкту реклами. Назва торгової марки запам’ятовується в 3 рази краще при перегляді недискримінаційної реклами, аніж дискримінаційної.
- Споживачі/ки часто не розпізнають, що саме рекламується в дискримінаційній рекламі.
- Однаково негативно і чоловіки, і жінки ставляться до надмірної/агресивної об’єктивації та сцен гендерно обумовленого насильства, які більшість вважає взагалі неприпустимими для зображення в рекламі.
- Серед основних рекламних сюжетів, які респондент(к)и вважають захоплюючими – сюжети самовдосконалення (переважно спортивних брендів); сюжети з екстримом; сюжети з домашніми улюбленцями; сюжети, що пропагують родинні цінності тощо. Не подобаються опитаним сюжети із «пласким» або «нижче поясу» гумором; реклама, що транслює завідомо неправдиву, викривлену інформацію; реклама із зображанням оголеного тіла, коли оголення не має відношення до товару чи послуги або способу їх споживання тощо.
- Споживачі/ки реклами з вищою освітою, жінки, а також молодь краще розпізнають та найбільш негативно ставляться до дискримінаційної реклами за всіма категоріями, ніж особи з професійно-технічною або середньою спеціальною освітою, чоловіки та старше покоління.
