До неприємної ситуації потрапив не новачок, а фахівець з 7-річним досвідом. Агент стверджує, що керувався інтересами клієнтів і лише намагався продати їхній об’єкт.
Відбулася ця історія в Окленді. Подружжя доручило агенту продавати будинок за NZ$1,45 млн, при цьому вони були готові зменшити ціну, але не нижче NZ$1,2 млн.
За деякий час фахівець повідомив клієнтів про дві отримані пропозиції: на NZ$1,05 млн та NZ$1,06 млн. Обидві були відхилені. Натомість подружжя зацікавилось питанням — чому взагалі спливла така ціна, якщо вони жорстко окреслили інші межі. Й вони попросили подругу записатись на перегляд як потенційний покупець. Вона це зробила й потім доповіла: агент сказав їй, що вартість цього помешкання становить від NZ$1,1 млн до NZ$1,2 млн.
Клієнти поскаржилися до профільного органу й справа дійшла до Дисциплінарного трибуналу агентів з нерухомості.
Агент визнав, що називав покупцям непогоджену ціну, але стверджував, що діяв в інтересах клієнтів, щоб отримати пропозицію, яку можна було б підняти до прийнятної. На його думку заявники знали, що він саме так і продаватиме.
Трибунал наголосив, що агент зобов’язаний діяти за вказівками заявників, і що агентська угода не дає «чистого листа для продажу їхнього майна, як йому подобається». Крім того, дії агента кваліфіковано як такі, що ввели в оману покупців щодо ціни, яку готові прийняти продавці.
Агента визнано винним у незадовільній поведінці. Рішення щодо суми штрафу ще не винесене.
