Жив у машині, а став агентом. Cвяткова історія року

Таке відчуття, що це вільний та осучаснений переказ казки про Попелюшку. Якби головний герой був хлопцем з родини мігрантів, жив у машині, а фея — директором систем охорони здоров’я фармацевтичної компанії.

Минулої осені Скот Джонстон (він і є вищезгаданим директором) з дружиною вирішили продати будинок. Тож вони почали серію інтерв’ю, щоб знайти агента, який би мав те, що вони сформулювали як «хваткий».

Коли черга дійшла до 22-річного Майкла Філліпса, той відповів: «Якщо ви шукаєте хваткість, то ви дивитеся на неї». Та розповів свою історію.

Жив у машині, щоб стати агентом

Трохи більше ніж півтора роки тому молодик переїхав з рідного міста у Філадельфії до Ері у Пенсильванії, щоб навчатися в університеті. Але вже за рік полишив ВНЗ, бо йому здалося, що традиційний навчальний процес занадто повільний для нього. Натомість, він знайшов ідеальну сферу для себе.

Філліпс вступив на курси для отримання ліцензії агента з нерухомості. І… залишився без житла, бо зі студентського гуртожитку довелося виселятися, а вільних грошей в нього не було. Він жив у машині більше двох місяців і працював у доставці піци.

В цей же час він склав іспити та отримав омріяну ліцензію.

Подарунок долі чи винагородження зусиль?

Майкл трохи заощадив та зміг винайняти житло, коли почав працювати як незалежний підрядник у Keller Williams Realty Inc. Втім, йому все ще не вистачало грошей, щоб виглядати як успішний профі.

Коли він прийшов до Джонстона, то був вдягнений як хлопчина з вулиці. Скот розпитав його про життя й запланував з ним зустріч наступного дня… у крамниці одягу. І не просто так. Там він купив для агента-новачка два ділові костюми, кілька сорочок та віддав десяток своїх краваток і дві пари майже не вживаного взуття свого швагра.

Для Філліпса це було фантастикою. Він до сліз розчулився, бо не міг собі уявити, щоб людина, яку він випадково зустрів, могла таке зробити для нього.

жив у машині, фото: © Scot Johnston
Фото: © Scot Johnston

Щодо Джонстона, то він був щасливий допомогти хлопцю. Та, як і має бути у сучасній казці, історію він поширив у соцмережах, де за кілька днів її передивилися більше 15 мільйонів разів.

Трохи святкової магії

Наступного дня Філліпсу доручили об’єкт для листингу. Він стверджує, що в той час якраз одягав один з подарованих костюмів.

Обидва герої історії отримали неймовірну кількість зворотнього зв’язку від людей зі всього світу. Від побажань до пропозиції роботи, менторства та грошової допомоги для Майкла. Вони продовжують спілкуватися.

До речі, у Keller Williams відзначають, що Майкл дійсно відрізняється хваткістю та рішучістю.

На питання, чому він вирішив підтримати хлопця, Джонстон відповідає, що побачив в того потенціал. До того ж у його житті теж було багато людей, які йому допомагали. Таким чином він втілив принцип «Заплати іншому».