Намагаючись осягнути можливості навколо нас, ми неминуче стикаємося з тим, що час та енергія, які є в нашому розпорядженні, не безмежні. Тому вдаємося до всіляких хитрощів із тайм-менеджменту, регулюємо, розподіляємо, заощаджуємо енергію, щоб встигнути якомога більше.
А чи добре ви знаєте, на що саме витрачається ваша енергія?
На обмірковування, планування, втілення задумів, хвилювання, прокрастинацію, функціонування організму – звісно. Однак є ще одна стаття витрат, про яку ви, цілком імовірно, навіть не здогадуєтесь.
Невраховану кількість енергії споживають реактивні утворення психіки. Це внутрішні енергожери, які формуються під впливом наших переконань про те, чого людина не має права собі дозволяти. І поки ми не усвідомлюємо, хто наші персональні енергожери, регулювати витрати ресурсів непросто.
До речі, а хто це розповідає вам про емоційний добробут?
Мене звати Ольга Крутікова. Я психолог-консультант з питань особистісної автономії та самоефективності (Ph.D., к.психол.н.).
Це свого роду норма життя, що складні ситуації та неприємні переживання виникають часто й несподівано, і нам здебільшого доводиться розбиратись самотужки. Тож у нагоді стануть експрес-методи самодопомоги, з якими можна нашвидкоруч налагодити ситуаційні негаразди і виокремити те, що варто детальніше пропрацювати вже з психологом. Один з таких методів я пропоную вам спробувати зараз.
То як, хочете перевірити, чи є у вас хоча б один внутрішній енергожер, і як його звати?
Тоді до справи!
«Який у вас персональний енергожер або Експрес-діагностика реактивних утворень»
Що потрібно від вас: підібрати та записати декілька слів.
- Згадайте одну рису, яка бісить вас в інших людях.
Не злегка дратує, а так, що всередині аж палає. Підберіть найбільш відповідне ім’я для цієї риси (буде простіше, якщо в формі іменника). Запишіть.
Наприклад, грубість у висловлюваннях.
Записали? Добре.
- Примірте до себе.
Чи є у вас така риса, чи можете собі дозволити відповідну поведінку? Якщо миттєво з’являється думка: «У жодному разі, це неприпустимо, щоб про мене таке подумали», тоді продовжуємо працювати з цією рисою. А якщо: «Ну так, буває, усі ми люди» — треба пошукати інший тригер роздратування, бо цей не приведе нас до прихованого енергожера.
- Тепер підберіть антонім до цієї дратівливої риси.
Але не словниковий чи загальновживаний. Важливо, щоб за змістом для вас це була протилежна риса, така, яку ви схвалюєте, вважаєте чеснотою.
Наприклад, тактовність
(а може ж бути і ввічливість, і люб’язність – підберіть свій варіант).
Є? Чудово.
- Ну а зараз, уявіть цю схвальну рису перебільшеною, гіпертрофованою. Як би ви її назвали? Словотворчість вітається))
Наприклад, скутість у висловлюваннях
(з перестороги, бо людей може образити будь що).
Підібрали ім’я? Знайомтесь, це і є ваш персональний енергожер!
Звідки беруться персональні енергожери?
Щоб зростити енергожера потрібні 2 речі:
- вважати якісь почуття, думки, бажання, риси характеру та поведінку цілком неприйнятними;
- жорстко забороняти собі це.
Заборона викликає напругу, фантазії та острах стати «тією жахливою людиною», яка дозволяє собі неприйнятне. Тож доводиться докладати надзусиль, щоб стримувати, придушувати у зародку найменші прояви того, що ми собі заборонили. На жаль ми часто не усвідомлюємо, що замість плекання схвальної риси годуємо «монстра-енергожера» – гіпертрофовану рису, яка робить нашу поведінку не автентичною. Та ще й викривляє сприйняття реальності, адже значна частина уваги концентрується на тому, чого не можна допустити, ніж на суті того, що відбувається навколо.
Як позбавити енергожера живлення?
- Ознайомлений – озброєний. Тепер ви знаєте, якого типу ситуації пробуджують вашого енергожера, і можете переривати автоматичні сценарії та робити більш свідомий вибір.
- Спробуйте переосмислити свій страх «стати такою людиною» або щоб вас «вважали такою людиною» – на чому він базується і чи дійсно це найстрашніше, що може трапитись? Та перегляньте виправданість заборон на ту чи іншу поведінку. Наскільки добре це працює з вами, чи влаштовують вас наслідки (зокрема витрати енергії на перестороги, викривлене сприйняття ситуацій), може є більш ефективні прийоми самовиховання?
Наприклад змістити акценти:
«Я не забороняю собі це робити, я вибираю цього не робити»
або
«Я дозволяю собі будь-які погані думки. Особлива насолода – робити хороші речі попри ці думки»
- Знайдіть свій персональний рецепт, як приборкати гіпертрофовану якість і вивести її на рівень схвальної. Ширшу картину та потенційні рішення можна побачити, якщо абстрагуватися та подивитися поглядом стороннього. Що ви порадили б другу в подібній ситуації?
Наприклад, щоб від скутості у висловлюваннях повернутися до тактовності, треба зрозуміти, що знайти слова, які нікого не зачеплять – це утопія, та керуватися не різноманітними очікування інших, а власним осмисленим кодексом тактовності, який, звісно, можна переглядати та редагувати; ну а якщо через моє необачне слово хтось образиться, я перепрошу.
Якщо у вас виникли якісь запитання, можна поставити мені їх тут
І наостанок: коли наступного разу відчуєте, що роздратовані чи обурені поведінкою іншої людини, скористайтесь приводом та перевірте, чи не причаївся тут енергожер.
