Цього тижня проєкт закону про «рієлтерську» діяльність розглядав Комітет з питань антикорупційної політики. Багато хто очікував, що після висновків НАЗК, урядового комітету та низки інших інституцій цей орган теж висловиться про корупціогенні ризики документу. Ба більше, можна було сподіватись, що комітет не підтримає законопроєкт 3618.
На своєму засіданні Комітет з питань антикорупційної політики приділив рієлторському законопроєкту останні 10 хвилин засідання (з 50 хвилини).
Обговорень майже не було. Ті, хто висловилися, акцентували увагу на наявності норми про обов’язкове залучення до угод «рієлтерів», повноваженнях і особливостях утворення Національної федерації, «відсутності держави» та іншому.
Голова комітету Анастасія Радіна запропонувала рішення у наступному формулюванні: «Визнати таким, що не відповідає вимогам антикорупційного законодавства в конкретних нормах. Зафіксувати, що ці норми мають бути виправлені. Зафіксувати, що питання рієлтерської діяльності заслуговує на регулювання на рівні закону». Вона зазначила, що таким чином комітет вказує на коррупціогенність окремих норм, а не всього законопроекту.
Одного голосу не вистачило, щоб це рішення було прийняте.
Після невеличкої дискусії голові довелося змінити формулювання.
«Визнати таким, що відповідає вимогам антикорупційного законодавства із зауваженнями щодо необхідності виправлення певних норм до другого читання законопроєкту. З фіксацію того, що невиправлення цих норм може створити корупційні ризики».
Це рішення було ухвалене, хоч для цього довелося кілька разів перераховувати голоси. Після того, як голова констатувала, що рішення прийняте, хтось з присутніх промовив: «Вижали… Прямо корупційний закон».
Висновок щодо відповідності проекту вимогам антикорупційного законодавства
