Сьогодні набирає чинності закон про фінансовий моніторинг. НБУ регулярно розповідав, як само це відіб’ється на операціях клієнтів банків, а напередодні директор департаменту платіжних систем та інноваційного розвитку НБУ Олексій Шабан відповів на найпоширеніші питання з цього приводу.
ReaZon зібрав ключові меседжи про основні зміни.
- Високоризикових клієнтів (політиків, олігархів, тих, хто проводить операції на великі суми) перевірятимуть більш прискіпливо. Банки знають про властиві клієнтам обсяги операцій. У НБУ наголошують, що для 95% банківських клієнтів ці зміни не ускладнять життя, а скоріше спростять. Бо всі клієнти банків вже є ідентифікованими.
- Збільшується граничний поріг операцій обов’язкового фінмоніторингу. Тепер банки обов’язково повідомлятимуть Держфінмоніторинг про всі операції від 400 тисяч гривень (раніше — від 150 тисяч гривень). Серед підстав для цього тепер 4 ознаки (замість 17): готівка; переказ коштів за кордон; операції політиків; операції клієнтів з держав, які працюють «в антилегалізаційній сфері» (як Північна Корея).
- Впроваджується дистанційна ідентифікація. Щоб відкрити рахунок у банку не потрібно йти у відділення — засвідчити свою особу можна через відеозв’язок або через систему BankID. Є і інші моделі.
- Закон розширює вимоги до ідентифікації тих, хто робить переказ грошових коштів (готівки). Це не стосується переказів грошей з карти на карту.
- Розширюється перелік суб’єктів первинного фінмоніторингу (тих, хто фактично проводить ідентифікацію клієнта). Зокрема, до цього переліку включають поштових операторів, юристів, представників грального бізнесу, консультантів з податків і ріелторів.
«…регулювання цих нових суб’єктів первинного фінансового моніторінгу не відноситься (доки не відноситься) до компетенції Національного банку і ми очікуємо від регуляторів цих сфер додаткових роз’яснень».
Олексій Шабан
В НБУ обіцяють, що в будь-якому разі до кінця року діятиме перехідний період, протягом якого всі питання будуть відпрацьовані та врегульовані.
